Інструкція для волонтерів

 Територія Львова та околиць поділена на 466 квадратів розміром 1х1 км. Кожен волонтер обирає ті квадрати, на котрих він/вона зможе провести два зимових обліки і два обліки протягом гніздового сезону. Для кожного обраного квадрату обчислюється площа, котру займає середовище певного типу із переліку таких апріорних типів: забудова (дорожнє покриття і газони обабіч, ринки і об’єкти інфраструктури, щільна забудова центральної частини міста, індустріальна забудова, багатоповерхова забудова, віллова забудова, сільська забудова), озеленення (міське озеленення, сади і дачі), відкриті ділянки (кладовища, луки, агроценози, рудеральні ділянки), водно-болотні угіддя (заболочені ділянки, відкриті плеса), ліс. Значення проекційного покриття певного типу середовища площі квадрату використовується для стратифікації кількості точок на квадраті: пропорція точок в певному середовищі має відповідати пропорції проекційного покриття квадрату що охоплює цей тип середовища (таблиця).

Просторовий розподіл типів середовища у місті Львові та околицях, використаний для стратифікації точок за типом середовища в облікових квадратах (ідентифікатори квадратів позначені номерами).
[завантажити оригінал]

Практика пілотного проекту точкових обліків 2019-2020 рр. у Львові показала, що рандомний розкид облікових точок має певні недоліки. Для цього проекту ми розставили точки рандомно у кожному квадраті (відповідно, із середньою щільністю 1 точка/км2) і просили волонтерів обрати попередньо визначені точки. Така стратегія часто призводила до того, що точки перебували у важкодоступних місцях, що могло зменшити бажання волонтерів брати подальшу участь у проекті чи навіть загрожувати їх здоров’ю. Крім того, часто точки розташовувались у віддалених ділянках значних площ гомогенного середовища, у випадку чого не було необхідності проводити облік на попередньо визначеній точці, оскільки не було причин вважати, що угруповання птахів відмінне на всій території такої ділянки від угруповання, що реєструється на визначеній точці (Кузьо та ін., в друці). 

Для волонтерів схема участі в обліках розділена на наступні кроки:

Крок 1. Вибір облікового квадрату.

На цьому кроці волонтери обирають вільні квадрати, котрі до цього не обрали інші волонтери, на онлайн-мапі за посиланням https://bit.ly/3sTgOtU  (повна адреса https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?hl=en&mid=1Ezot KVYrDA2giQQb84YVdX5WmDQ7G-W9). Волонтери повідомляють координаторам номери квадратів, на яких вони готові проводити обліки з розрахунку, що на обліки на одному квадраті необхідно щонайменше 3 години і потрібно провести чотири обліки протягом року.

Координатори програми присвоюють квадратам на онлайн-мапі значення ініціалів обліковця, за котрим зарезервовано ці квадрати. Після цього наступні волонтери не можуть обрати зарезервовані квадрати.

Крок 2. Вибір облікових точок.

Вибір локацій облікових точок залишається за обліковцем. Рекомендовано щоб обліковець обирав точки під час першого візиту на обліковий квадрат, адже за супутниковими знімками чи на мапі можна не помітити певні обмежуючі фактори: огорожі, несприятливий ландшафт, закриті для відвідування ділянки тощо. На квадраті вимагається поставити 10 таких точок, втім, якщо значна частина площі квадрату недоступна або з інших причин таку кількість точок на квадраті поставити неможливо, їх може бути менше (мінімум 7).

Під час вибору локації точки необхідно дотримуватись двох чітких правил:

    • точка повинна знаходитись на відстані щонайменше 100 м до найближчої іншої точки на цьому квадраті;

    • кількість точок на квадраті в певному типі середовища повинна бути пропорційна проекційному покриттю цього середовища на квадраті (таблиця).

Це означає, що, наприклад, якщо на квадраті № 404 5% площі займає індустріальна забудова, 21% – сільська забудова, 7% – сільськогосподарські поля, 13% – рудеральні ділянки, і 54% – ліси (див. таблицю), то з 10 точок вимагається поставити 5 у лісі, 2 у сільській забудові, і по одній точці на рудеральній ділянці, сільськогосподарському полі і на індустріальній забудові. В разі, якщо відсоток площі певного типу середовища достатньо малий (< 5%), цим типом середовища можна знехтувати.

Від волонтерів вимагається занотувати географічні координати точки у десятковому форматі (49.хххх N, 24.xxxx E), які легко можна отримати за допомогою додатків для смартфону на кшталт Google Maps чи ViewRanger. Після закладання точки під час першого обліку, їх координати забороняється змінювати протягом року, і наступні три обліки необхідно проводити на тій же точці.

Під час вибору точки рекомендується не звертати увагу на активність чи різноманіття птахів (наприклад, якщо обліковець під час першого візиту вирішує ставити точку в тих місцях, де він реєструє багато птахів), адже це може призвести до необ’єктивності отриманих даних: якщо всі волонтери будуть проводити обліки на точках із високою чисельністю птахів, то отримані в межах цього проекту дані повертатимуть завищені оцінки чисельності популяцій птахів. Натомість, рекомендується обирати комфортні для обліку місця: ізольовані від шуму доріг, місця із лавочкою тощо.

Крок 3. Проведення обліку.

Як було згадано вище, ми просимо волонтерів провести на кожній точці два обліки під час зимового сезону та два обліки протягом гніздового сезону, тобто:

    • зимовий сезон:

        ◦ перший облік в період з 1 грудня до 15 січня,

        ◦ другий облік в період за 15 січня по 20 лютого;

    • гніздовий сезон:

        ◦ перший облік в період з кінця березня до кінця квітня,

        ◦ другий облік в період з початку травня до середини червня.

Всі обліки повинні бути закінчені протягом 6 годин від сходу сонця.

Тривалість обліку на точці повинна становити 5 хвилин. Допускається проведення обліку тривалістю до 10 хвилин в разі, якщо необхідно більше часу для ідентифікації птаха. 

Якщо обліковець реєструє новий вид на точці після завершення обліку, цей вид необхідно ігнорувати. В разі, якщо обліковець не впевнений щодо видової ідентифікації птаха (наприклад, незрозуміло, що за вид гаїчки Poecile sp., або звук канюка Buteo sp. перекривається спостереженням сойки Garrulus glandarius без візуального спостереження першого), такі спостереження також варто ігнорувати.

Проведення обліків на точці також має декілька важливих правил:

    • реєструємо тільки тих птахів, що перебувають не далі ніж 50 м від спостерігача (особливо уважними потрібно бути із видами, що мають голосну пісню: повзик Sitta europaea, голуб-синяк Columba oenas тощо);

    • реєструємо тільки тих птахів, що перебувають в тому ж середовищі, на якому поставлено облікову точку (якщо точка розташована на полі поруч з лісом, то пісні лісових птахів необхідно ігнорувати);

    • ігноруємо птахів, що пролітають над точкою (граків Corvus frugilegus, мартинів Larus sp. під час добової міграції тощо);

    • відсутність будь-яких птахів на точці – це нормальний результат, в такому випадку не потрібно чекати ще 5 хвилин;

    • під час зимових обліків одиницями обліку всіх видів є особини;

    • під час обліків в гніздовий сезон одиницями обліку є пари (візуальні спостереження пар птахів без статевого диморфізму, візуальні спостереження самок, спостереження співаючих самців); це, однак, не стосується голубів сизих Columba livia – їх рахуємо всі особини незалежно від сезону; для ластівок і серпокрильців чорних Apus apus бажано оцінити кількість гнізд в забудові поруч.

Крок 4. Подання спостережень.

Спостереження подаються через онлайн-таблицю (посилання для 2021 року: https://bit.ly/32JKT4r). Таблиця містить аркуші із назвами, що відповідають ініціалам спостережників, із визначеним правами на редагування аркушів наданим тільки електронним адресам цих спостережників. Кожен аркуш являє собою таблицю, в котрій колонки відповідають окремим облікам, а рядки – даним про облік (номер квадрату, номер точки, сезон, дата, координати точки) та результатам обліку (перелік 145 видів птахів, яких очікувано зареєструвати у Львові).

Після кожного обліку очікується, що волонтер заповнить колонки, що відповідають точковим облікам; в разі, якщо це не перший облік на точці, дублювати координати точки не вимагається, адже її можна ідентифікувати за номером точки і облікового квадрату. В клітинки необхідно проставити тільки цілі числа, що відповідають кількості зареєстрованих особин чи пар виду. В разі, якщо під час обліку не було зареєстровано жодного птаха, необхідно поставити «1» навпроти рядку «Відсутні».

Варто зазначити, що для обліків в наступні роки, адреса електронної таблиці буде змінюватись.